9. вересня, в установленым на Словациі Дни Жертв Голокаусту і Расового Насильства в братиславскым готели Bôrik проходило XXXVIII Засіданя Выділу Нацийональных Меншын і Етнічных Груп, котрый є дорадчым орґаном Рады Влады Словацкой Республикы про людскы права, нацийональны меншыны і родову рівніст.

12. вересня в Михалові Стоваришыня Лемків орґанізувало ювілейну, 40. Лемківску Ватру на Чужыні. Зо взгляду на пануючу пандемію – лем єднодньову і лем з участю запрошеных гости. Нагороду Ныкыфора (на знимці) посмертні признано Богданови Ґамбальови. Дост богатый проґрам мож было видіти в інтернеті

12. вересня в грекокатолицкій Катедрі Рождества Пресвятой Богородіці в Кошыцях владыка Кірил Василь, адмістратор кошыцкой єпархіі покликал двох новых сінкелів – єпіскопскых вікариів – для мадярскых віруючых та для Русинів і Украінців.

17. вересня в Лемківскій Едукацийній Загороді в Ґладышові проходили дармовы варштаты, передвиджены предовшыткым для діти і молодежы, але рекомендуваны тіж вшыткым заінтересуваным лемківском духовом і материяльном культуром.

19. вересня в Музею Никыфора в Креници (властиві, з причыны санітарного режіму, перед будинком музею) проходило отвертя выставы I Слово стало ся тілом, яку то тему носили ХІІ Медженародны Варштаты Іконописців, орґанізуваны каждого рока в Новици.

25. вересня в Ужгороді, підчас робочой подорожы до Закарпатской области, президент Украіны Володимір Зеленьскій вручыл державны нагороды митрополиті мукачівскому і ужгородскому Украіньской Православной Церкви – Феодорови і єпіскопови Мукачівской Грекокатолицкой Єпархіі Міланови Шашикови.

25. вересня на Ужгородскым Університеті проходила науковопрактична конференция на тему Формат розвитку односин Украіны і краів серединной Европы в контексті вплыву гыбридной войны, выборчых процесів і забезпечыня прав народных меншын. В рамках конференциі участны выслухали і три рефераты, тычучы ся русиньской проблематикы.

3. жолтня в ґорлицкій Рускій Бурсі проходила осіння стріча редакторів медияльной групы ЛЕМ.фм+. Окрем передвидженых традицийных школінь, редакция рішыла основны пляны на будучый рік повязаны з промоцийом повселюдного списуваня.

7. жолтня в Варшаві проходило святочне засіданя Спільной Комісиі Уряду та Нацийональных і Етнічных Меншын Польской Республикы. Стріча была принагідна, понеже споминало ся на ній 15 років фунґуваня Комісиі.

9. жолтня в Містецкій Публичній Бібліотеці в Ґорлицях одбыл ся вернісаж фотоґрафічной выставы п.н. Памят і слезы.
Піснь о Лемках (Pamięć i łzy. Pieśń o Łemkach). Єй авторами были студенты Студиі Штукы Фотоґрафіі Академіі Anima Mundi. Фотоґрафічный пленер проходил минулой осени на Лемковині

14. жолтня Театр Александра Духновича в Пряшові на своїй великій сцені мал премєру, адаптуваной на русиньскіій ґрунт, пєсы І мудрияш домудрує Александра Островского (1823–1886), росийского драматурґа.

15-18. жолтня в Рускым Керестурі в Войводині тырвала 52. едиция Драматичного Мемориялу «Петра Різнича Дяді». З огляду на епідемічну ситуацию одбыл ся в зміненій формі, але завдякы тому Русины по цілым світі могли видіти даны спектаклі.

17. жолтня в єкстерьєровых просторах перед Собором Пресвятой Тройці в Крижевцях (Хорвация) проходила єпіскопска хіротонія нового крижевацкого єпархіалного єпіскопа, владыкы Мілана Стіпіча. Торжество орґанізувано при дотримуваню строгых противєпідеміолоґічных заряджынь.

16. жолтня в Дебречыні на Уграх посвячено угольный камін під будову Церкви Благовіщыня Пресв. Богородиці. Буде она стояла коло русиньского дому – Русиньского Грекокатолицкого Центру, якій был святочно одкрытый в квітни 2019 рока.

18. жолтня в Рускій Бурсі одбыла ся ограничена до єдного дня XXVIII Лемківска Творча Осін. Перша част посвяченой 100-літю народжыня Меланіі Собин Осени мала ся одбыти в Бортным (місци народжыня поетесы), але з введіньом в новосандецкым повіті червеной стрефы, одкликано ю в передден імпрезы

19. жолтня, на 87 році жытя вмер владыка Теодозий (Лазор), архієпископ Вашынґтону, митрополита цілой Америкы і Канады, в роках 1977-2002 очелювал Православну Церков в Америці. Покійный владыка по роді был Лемком. Вродил ся в родині еміґрантів зо східньой Лемковины.

28 жолтня в Празі згоріла деревяна Церков Св. Архістратига Михаіла з XVII столітя, перенесена в 1929 році з Великых Лучок на Підкарпатскій Руси (належала товды до ЧСР) до місцевого скансену Загорода Кіньскых.

Dodaj komentarz

Twój adres e-mail nie zostanie opublikowany. Wymagane pola są oznaczone *