То мала быти выняткова, бо ювілейна, 40. Лемківска Ватра на Чужыні, хоц так по прваді то тота назва істнує од 1990 рока (в роках 1979-1983 были то Огниска а в роках 1984-1989 Лемківскы Ватры, в роках 1980 і 1982 Огниск не розпалено), коли зачало єй організувати Стоваришыня Лемків. І была. Хоц не така, яка молга бы быти. А вшыткому винен коронавірус COVID-19, котрий од лютого
2020 р. шырит ся не лем в Польщы, але тіж на цілим світі. Змінил він жытя цілого світа і примусил до одкликаня більшости імпрез, а і завішыня діяльности ансамблів. Штоправда в червци жытя кус вернуло до нормы, але ризико захворіня а навет смерти
было дальше. Было тіж очывидне, же такой Ватри на Чужыні яка была в попередніх роках в 2020 році не буде. Мало того:
не буде єй тіж як все в першый тыжден серпня. Не хотіли сме єй робити тіж лем онлайн, без публикы. Знали сме, же має то быти імпреза заперта і не може брати в ній участ веце як 300 люди, згідно з обовязуючыма законами. Єдиным реальным терміном оставал початок вересня, коли то є іщы в міру тепло. Стануло на 12. вересня, бо 40. Лемківска Ватра на Чужыні мала быти лем єднодньова (так было
в 1990 році) і мала ся зачати в само полудне, а закінчыти о 20.оо годині, бо пізнійше вересньовы вечеры сут уж холодны. Як іде о участників, то впал єм на думку, жебы запросити на ню окрем почестных гости вшытких, котры в роках 1979-2019 помагали при єй організуваню. Зо взглядів формальных запрошыня были іменны і лем на дві особы. Мусіли быты тіж потверджены телефонічні або майльово. До того каждый з участників мал принести писемне освідчиня, же за остатні два тыжні не мал обявів короновіруса. При вході каждый з участників, так запрошеных як і членів ансамбів мал міряну температуру, мусіл мати масочку на лици і здизенфікувати рукы при вході. Пишу о тым зато, жебы потомны знали яка то была ювілецна Ватра в Михалові в часі пандеміі. Навет місця на видовни были од себе оддалены о преписове 1,5 метра і специяльні означены. Треба мати надію, же была то така перша і остатня Лемківска Ватра на Чужыні і же на другий рік буде уж “по старому”. Жебы лем…

Сам проґрам в задумі орґанізаторів мал быты подібный як в попередніх роках, але збогаченый о ювілейны акценты. З очывидних причин мал быти лем дуже коротшый і без нічного гуляня.

Участникы ювілейной Ватры в Михалові уж зараз при вході на ватровиско могли познати коротку історию той найстаршой лемківской пленеровой імпрезы на выставі, котру пришыкувал пишучый тоты слова а опрацувал візуальні його син Богдан. На осмох пляншах представлено найважнійшы інформациі о тій імпрезі, взбогачены знимками.

Згідні з долголітньом традицийом почестны гості зложыли
квітя під памятныма таблицями посвяченыма выгнаню Лемків з рідной землі в рамках Акциі “Вісла”. При складаню квітя Анасмблі “Ластівочка” і “Ластівчата” заспівали пісню Горы нашы.

Участників 40. Лемківской Ватры на Чужыні привитали Шефанія Дубец, єдна з ініцияторів михалівскых огниск і ватр, і Андрий Копча — ведучый Стоваришыня Лемків, котрый, в короткым виступліню привитал гости і вспілорґанізаторів вшыткых 40-ох Огниск і Ватр, як тіж
припомнул іх початкы і коротку історию. Символичном минутом тишыны упамятнено тых, котры понесли великы заслугы для Огниск і Ватр. а котры одышли з того світа, предовшыткым Михала Романяка і Димитрия Дубеца

Головным пунктом розпочатя 40. Лемківской Ватры на Чужыні было єй розпаліня. Згідні з 35-літньом традицийом Штефанія Дубец попросила о тото найстаршого жытеля села Михалів Ярослава Шляхтича, котрый запалил михалівску ватру уж пятый раз. Для припомніня – його попередниками были: Ваньо Дубец, Василь Романяк, Ваньо Канючок, Ярослав Гербут і Михал Габура. Офіцийне одкрытя 40. Лемківской Ватры на Чужыні выголосили Віцестароста Польковицкій Ян Войтовіч і Ведучый Стоваришыня Лемків Андрий Копча. В часі розпаліня Ватры Ансамбль “Ластівочка” заспівал пісню Тяжко жыти на чужыні.

Ювілейна 40. Лемківска Ватра на Чужыні была нагодом до подякы для тых, котры заслужыли ся при єй орґанізациі през понад 40 років. Приблизно 50-ом людям Ведучый Стоваришыня Лемків А. Копча вручыл памятны Почесны Грамоты.
По офіцийній части Ансамбль Пісні і Танця “Ластівочка” і Дітячий Ансамбль “Ластівчата” з Пшемкова представили близко годинный концерт. Найвекшы оплескы зобрали наймолодшы члены того остатнього. Думам, же будучніст старшой “Ластівочкы” на долгы рокы буде забезпечена, понеже на сцені выступило понад 50-ро діточок.

З Никыфором Богдана Ґамбаля перед памятником Выгная.

Як што рока, рахуючы од 2012 рока, вручено Нагороду ім. Епифана Дровняка — Никыфора. На жаль, другіраз посмертні. Єй Лавреатом остал Богдан Гамабаль (1965 — 2020), котрый помер несподівані 2. липця 2020 рока. Є то велика
втрата для лемківской культуры. Покіный Богдан діял для ней іщы од 80-тых років і аж до кінця свойого жытя. Был барз заанґажуваный в діяльніст Стоваришыня “Руска Бурса” в Ґорлицях, котрого был тіж ведучым. Але Його найвекшым успіхом было створіня лемківского інтернтового Радия ЛЕМ.фм, котре од 3 років має тiж наземный надайник на Нижнім Шлеску – в Польковицях, місцю народжыня Богдана. Жаль, же так скоро і несподівані одишол з од нас. Лавдацию о Лавреаті виголосила проф. др. габ. Олена ДуцьФайфер а Нагороду в Його імени одбрала Наталія МалецкаНовак, теперішня Ведуча Стоваришыня “Руска Бурса”. Думам, же простори Руской Бурси то найліпше місце для Нагороды ім. Никыфора, котрой Лавреатом остал покіний Богдан Гамбаль. Вічна Тобі памят, Богдане!

Част нагородженых заслуженых

Наступным ансамбльом, котрый запрезентувал ся на михалівскій сцені был зас з Пшемкова і звал ся “Секция”. Скорше уж выступил на михалівскій Ватрі три рокы тому і был то чысто раповый ансмбль, але його творця і лідер У,ан Дзямба змінил профіль ансамблю і взбогатил о клясичны інструменты, такы як гушлі, на котрых грают професийоналистки Рамона і Наталія Бочнєвыч, што дало напевно іщы ліпший артистичный ефект.

Ярослав Горощак і Штефанія Дубец в споминах о Огнисках-Ватрах.

На ювілейній Ватрі не могло бракнути вспоминів посвяченых єй істориі. Были богаты. Найперше короткій выклад посвяченый істориі михалівскых огниск і ватр виголосил Андрий Копча а потім одбыла ся стріча з думкодавцями першого огниска Штефанійом Дубец і Ярославом Горощаком, котру вели Оля Стариньска і Павльо Ханас, конферансиєры в тій части імпрезы. Скорше вела єй барз професийональні Сандра Габура, котра хоц без мужского партнера як все давала собі раду. То вроджена презентерка.

 

 

Ансамбль Розтока

 

ЛАПіТ «Кычера»

А хто іщы выступил на ювілейній Ватрі? Очывидні Ансамбль Пісні і Танця “Кычера”, котра вказала ся аж в двох концертах, презентуючы як все высокій рівен. Был то бодайже 28. выступ того ансамбля на михалівскій Ватрі. В 2021 році буде святкувал 30-літя діяльности
і знаючы Юрия Стариньского напевно вкаже нове видовиско, але вірю, же танец Рекруты буде як все в репертуарі того
ансамбля.

Презентувал ся тіж ансамбль “Розтока” з Гавронок, хоц напевно не так ефектовный як “Кычера”, але преця свійскій, лемківскій, котрый пропагує нашы співанки в іх старшым звучаню. Такых ансамблів тіж нам треба. При нагоді треба спомнути, же “Розтока”, так як “Ластівочка” і “Ластівчата”, діє в структурах Стоваришыня Лемків.

40. Лемківску Ватру на Чужыні закінчыли ансамблі “Файна Ферайна” з Вєхлиц і “Троянда” з Ярошівкы. Оба ансамблі часто виступуют в Михалові і все мают свою публику. В тым році очывидні не было єй за дуже на ватровиску, але дуже веце оглядало іх онлайн, так як
цілу ювілейну Ватру. Бояли сме ся до кінця, же тото ся не поведе, бо в Михалові сут проблемы з наземным інтернетом, але повело ся.
Завдякы інтернетови Лемківску Ватру на Чужыні в Михалові обізрило понад 4500 люди, не лем з Польщы. Хоц то не тото само як «на жыво» з родином, приятелями і знаємыма на „Гойдичовій луці”.

 

—————————————————————
ПЕТРО ТРОХАНОВСКІЙ – текст
АНДРИЙ КОВАЛЬСКІЙ – знимкы
—————————————————————

Dodaj komentarz

Twój adres email nie zostanie opublikowany. Pola, których wypełnienie jest wymagane, są oznaczone symbolem *